Стежиною добра

Наталія Рябоконь, вихователь Заваллівського дошкільного навчального закладу "Берізка"

Заняття з емоційно-ціннісного розвитку (старша група)

Мета:	Продовжувати розвивати у дошкільнят уміння логічно, послідовно, граматично правильно висловлювати свої думки, закладати основи духовності, формувати уявлення дітей про моральні якості людини, спонукати застосовувати знання у повсякденному житті;. вчити аналізувати свої вчинки та поведінку друзів, робити компліменти одне одному. Розвивати в дітей чуття мови, темп мовлення; формувати уміння розмовляти українською мовою, збагачувати словник. Виховувати чуйне, уважне, доброзичливе, ставлення одне до одного, до рідних, до інших людей, бажання допомагати тому, хто потребує допомоги; потребу в регулюванні своєї поведінки за свідомо засвоєними морально-етичними нормами; виховувати доброту, прагнення допомагати слабшому, милосердя
Попередня робота:	Вивчення віршів, прислів’їв та приказок про доброту та слово. Читання та обговорення творів В.О. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти», «Сьома дочка».
Обладнання:	«Чарівний клубочок», сердечка, скринька, іграшкові герої: Їжачок, Вовчик, Білочка, Ведмедик.

Хід заняття

Діти стоять півколом на килимку, вітаються.

Діти:

Доброго ранку травам росистим

Доброго ранку квітам барвистим,

Доброго ранку сонечку ясному, 

Людям усім і усьому прекрасному. 

Вихователь. Діти, скажіть, а що прекрасне у нашому світі? (Прекрасні люди, прекрасна природа, сім’я, планета, милосердя, ласка, доброта). А що ж таке доброта? 

Діти (по черзі)

На доброті існує світ 

І добротою пахне хліб, 

На допомогу друзям йти 

Це також вияв доброти 

Доброта ніколи не старіє, 

Доброта від холоду зігріє, 

Доброта як сонце світить, 

Дітей і дорослих тішить. 

Вихователь. Є казкова країна добра, в якій живе фея, яка вчить творити добро і бореться зі злом. Звати її Фея Добра. Вона передала нам чарівну скриньку. Але її можуть відкрити тільки добрі, чемні і чуйні люди. Але спочатку нам потрібно її знайти, розповідаючи про добрі діла. Фея нам передала ось цей чарівний клубочок, за допомогою якого ми відшукаємо скриньку, промовляючи слова «Ти, клубочок, покотися і до скриньки повернися!». 

Вихователь. Але перш ніж вирушати в подорож, давайте з вами зберемося і візьмемо із собою кошика із дарами осені. (В кошику яблука, груші, виноград, горіхи, морква, буряк, капуста). 

- Всі готові вирушати в подорож? (Так) 

- Ти клубочок, покотися і до скриньки повернися.  (Ідемо всі по доріжці за клубочком. На стежинці під пеньком зустрічаємо Їжачка).

Вихователь. Діти, подивіться на Їжачка, він якийсь сумний.

- Що трапилось з тобою, Їжачок? (Їжачок розповідає дітям, що з ним ніхто не хоче гратися, бо він дуже колючий.) 

- Діти, як ми можемо допомогти Їжачку? (Спробувати пригладити колючки, надіти жилетку, на кожну голочку наколоти яблучка та груші, наколоти пробки на голочки) 

- Що ж, давайте спробуємо наколоти пробки і тоді всі зможуть обіймати Їжачка, сидіти біля нього, гратися в різні ігри. І він нікого не поколить своїми колючками. (Діти нанизують на голки Їжака корки і всі обіймають його, пригощають яблуками та грушами) 

Вихователь. Діти, подивіться який радий та вдячний став наш Їжачок. А який був коли ми його побачили? (Сумний) 

- А як ви думаєте, чому він так зрадів? (Бо ми йому допомогли, обійняли, заговорили до нього, не пройшли мимо, пригостили)

-Так, діти, Їжачок зрадів та став веселий, бо ми з вами чуйні та добрі люди. 

-А пограймося з Їжачком. Він вам називатиме слова, а ви кажете протилежні (Сумний - веселий; брехливий – чесний; жадібний - щедрий; поганий - гарний; темно – світло; біда – щастя; ненависть – любов; руйнувати – будувати; сваритися – миритися; зло – добро) 

Діти прощаються з Їжачком і йдуть далі по доріжці за клубочком, де зустрічають під кущем злого Вовчика. 

Вихователь. Вовчику, що трапилося, чому ти такий злий? (Вовчик розповідає, що хоче ходити до лісової школи, але його туди не беруть і ніхто не хоче з ним дружити, бо він всіх ображає, придумує негарні прізвиська і тому звірята тримаються його осторонь). 

- Вовчику, не хвилюйся! Ми тобі допоможемо. Навчимо і розкажемо як себе потрібно поводити. Слова – в житті людей, казкових героїв мають дуже велике значення: ними можна пожаліти, розвеселити та образити (Діти читають прислів’я та приказки про слово). 

Слово не горобець, вилетить - не піймаєш.
Слово не стріла, а ранить глибше.
Слово чемне – кожному приємне.
Слів не розкидаєш – добру справу маєш.
Щире слово, добре діло душу й тіло обігріло.
Добре слово – краще за цукор і мед.

Вовчик. Я зрозумів! Я більше не буду нікого ображати, попрошу у звірят вибачення. І тоді мене приймуть до лісової школи? (Так!) 

Вихователь. Давай зараз трошки потренуємось і перевіримо, як ти все зрозумів. Наприклад: Коли ти побачиш, що хтось зі звіряток упав і забився, йому дуже боляче, що ти зробиш? 

Вовчик. (Довго думаючи) Мабуть, треба допомогти підвестися, заспокоїти, пожаліти.

Діти. Вірно, молодець!

Вовчик. (Радіє.) Ура! Ура! Тепер мене приймуть до лісової школи і я зможу там навчатися і дружити із звірятами. 

Вихователь. Зачекай, Вовчику, а якщо ти побачиш, що хтось плаче зі звірят, загубивши іграшку, як тоді ти вчиниш у цій ситуації? 

Вовчик (довго думає) Я зрозумів, я допоможу шукати іграшку, або поділюся своєю.

Вихователь. Молодець, Вовчику. Ти все правильно зрозумів. А ще можна підняти настрій роблячи компліменти.

Вовчик. Як це? (Діти стають кружком з Вовчиком, промовляючи компліменти один одному). 

 Гра «Добрий та поганий вчинок» 

Вихователь називає вчинки, а діти мають визначити, які з них є добрими, а які ні. Для цього на добрий вчинок піднімають великий палець догори «ВО», а поганий вчинок заперечення вказівним пальцем. 

- Когось образити.
- Допомагати другові в біді.
- Захистити слабкого.
- Когось обдурити.
- Ділитися тим, що маєш.
- Поважати людей.
- Не слухатися порад батьків.
- Берегти природу.
- Вихвалятися перед кимось.
- Любити та поважати свою родину.
- Вміти вибачатись.

Вихователь. Молодець, Вовчик, тепер ти зрозумів як потрібно себе поводити. На згадку про нашу зустріч ми хочемо тебе пригостити смачним та солодким виноградом. 

Вовчик. Дякую вам за все, діти. Я неодмінно поділюся виноградом зі своїми друзями. 

Діти продовжують свою подорож йдучи по стежині за клубочком. Зустрічають на гілочці дерева біля дупла Білочку. Яка чимось дуже схвильована. 

Діти. Добрий день, Білочко. Чим ти так схвильована?

Білочка. Скоро зима, а у мене немає ніяких припасів, як же я буду зимувати? 

Вихователь. Діти, як ми допоможемо Білочці? (Діти вирішують віддати кошик з дарами осені Білочці) 

Білочка. Я вам дуже вдячна. Дякую!

Вихователь. Діти, а якби у нас не було кошика. Як можна було б допомогти Білочці, та підняти їй настрій? (Допомогти назбирати грибів, горішків, шишок, усміхнутися, сказати комплімент) 

Вихователь. Молодці, діти, вірно! Іноді достатньо однієї усмішки, бо від неї стає світліше, веселіше, радісніше; усмішкою ми даруємо тепло своєї душі. (Діти розповідають вірш) 

Діти.

Я всміхаюсь сонечку, 

Здрастуй, золоте. 

Я всміхаюсь квіточці, 

Хай вона цвіте. 

Я всміхаюсь дощику, 

Лийся, мов з відра. 

Друзям усміхаюся, 

Зичу їм добра! 

Вихователь пропонує погратися в гру.

 Гра «Хустинка добра» 

На горі росте малина, 

В небі хмаронька пливе 

В кого у руках хустина, 

Добру справу хай назве. 

Діти називають добру справу і передають хустинку товаришу по колу.

- До побачення, Білочко. Нам треба продовжувати подорож. Промовляємо чарівні слова і йдемо стежиною за клубочком. І бачимо Ведмедика з книгою, який здивований нашою присутністю. 

Ведмедик. Хто ви такі? Куди це ви йдете?

Вихователь. Ми діти з дитячого садочка «Берізка». Йдемо за чарівним клубочком у пошуках скриньки. 

Ведмедик. Допоможіть мені розібратися із завданням. Сова Петрівна задала прочитати оповідання В. Сухомлинського, та оцінити вчинки героїв. А в мене щось нічого не виходить. 

Вихователь. Ми тобі допоможемо, Ведмедику. 

Читання і обговорення оповідання В.О.Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло» 

Вихователь. Діти, то котрий із трьох хлопчиків вчинив правильно? (Третій) Пам’ятайте: гарні й добрі слова завжди приємні, але важливо підкріплювати їх добрими і гарними ділами. А ти, Ведмедику, зрозумів? 

Ведмедик. (Радісно) Так!

Вихователь. А як без слів можна показати своє добре ставлення одне до одного? (обійнятися, потиснути руки, поцілуватися, усміхнутися.) 

- То ж потисніть одне одному руки, усміхніться, обійміться. Ми дружимо! Ми любимо одне одного! Ми даруємо тепло одне одному! 

Ведмедик дякує, прощається з дітьми та біжить до лісу.

Вихователь. А ось і чарівний клубочок привів нас до скриньки, відкриємо її і подивимося, що там. (Діти відкривають скриньку із сердечками). 

- Діти, ця скринька наповнилася нашими сердечками добра, тому нам було так затишно і приємно. То ж нехай поряд з вами усім людям буде тепло і затишно. Візьміть сердечко та загадайте бажання і воно неодмінно здійсниться. (Діти беруть сердечка, загадують бажання) 

- Діти, давайте пригадаємо, кого ми з вами зустріли на стежині. (Відповіді дітей) – Так! Їжачок був сумний, Вовчик – злий, Білочка – схвильована, Ведмедик – здивований. А давайте ми з вами спробуємо відтворити ці емоції. (Діти показують емоційні стани: страх, хвилювання, сум, подив, злість) 

Вихователь: А коли ми зробили добрі справи, які емоції були у звірят? (Радість)

Вихователь: Отже, діти як сказав один мудрець:

«Живи, добро звершай, 

Та нагород за це не вимагай. 

Лише в добро і вищу правду віра 

Людину відрізня від звіра. 

Хай оживає істина проста: 

Людина починається з добра.» 

Діти повертаються до садочка.